Методики корекції контурів тіла

Сучасному пацієнту доступні відразу кілька апаратних методик, направлених на скорочення підшкірних жирових відкладень (Таблиця 1). Одна з них — високоінтенсивний сфокусований ультразвук. Це технологія, що поєднує в собі механічну дію акустичних хвиль, що руйнують клітинні мембрани, і температурного нагрівання жирової тканини до 58 ° C, що призводить до коагуляційного некрозу адипоцитів. Ефективність цієї методики підтверджується результатами клінічних випробувань. Коло талії скорочується на 2 см через 12 тижнів після такої процедури.

Радіочастотні методики також ґрунтуються на температурному пошкодженні клітин жирової тканини. Пристрої, в основі дії яких лежить радіочастотне випромінювання, застосовуються для підтяжки шкіри, що розтягнулась і відвисає, і для скорочення зморшок. Нагрів призводить до стиснення волокон колагену та поліпшення контурів шкіри. Однак у ході клінічного дослідження радіочастотні пристрої також продемонстрували здатність вибірково нагрівати підшкірні жирові відкладення, призводячи до незворотного ураження адипоцитів і не торкаючись при цьому прилеглих тканин. Нагрів до 43−45 °С протягом декількох хвилин призводить до відкладеного апоптозу адипоцитів, в результаті чого жировий прошарок скорочується через 3−8 тижнів після процедури.

Механізм дії низькочастотних лазерних пристроїв полягає у збільшенні концентрації в клітині іонів кальцію та активації ТАГ-ліпази, що запускає ліполіз. Ударно-хвильова терапія стимулює вироблення колагену, призводить до ангіогенезу жирової тканини, активує ліпази, що в сукупності дає ефект підтягування шкіри та скорочення проявів целюліту.

Механізм дії кріоліполізу докорінно відрізняється від усіх описаних вище методик і заснований на більшій, ніж у будь-яких інших клітин, сприйнятливості адипоцитів до дії холоду.

Спрямований вплив низьких температур призводить до запуску процесу апоптозу адипоцитів, які потім поглинаються та розщеплюються макрофагами. Запальний процес, спричинений апоптозом адипоцитів, спостерігається через 3 дні після процедури та досягає свого піка приблизно на 14 день, коли зростає популяція гістіоцитів, нейтрофілів, лімфоцитів та інших мононуклеарних клітин. На 14−30 день після процедури макрофаги та інші фагоцити оточують та розщеплюють жирові клітини внаслідок природної реакції організму на пошкодження холодом. Через 4 тижні після процедури запалення спадає, кількість адипоцитів скорочується. Ще через 2−3 місяці товщають міждолькові перегородки й процес запалення згасає.

У 2010 році апарат для кріоліполізу Coolsculpting виробництва компанії Zeltiq Aesthetics отримав схвалення FDA для корекції жирових відкладень на боках та животі. У квітні 2014 року апарат також схвалено для застосування в області стегон.

Клінічна ефективність та безпека кріоліполізу були вивчені у дослідженнях за участю людей та тварин. В останніх було зафіксовано скорочення жирового прошарку до 1 см, або 40% його товщини після однієї процедури без пошкодження прилеглих тканин. Д. Манштейн у своїй роботі вказує на виявлені через 2 тижні після процедури перевантажені ліпідами одноядерні запальні клітини, а також апоптоз і фагоцитоз, що відбувається в жировій тканині. Через 3 місяці після процедури ліпідограма показала нормальні рівні холестерину та тригліцеридів.

Порівнянні результати було отримано й у клінічних випробуваннях з участю людей. У роботі 2009 року за участю 10 добровольців було відзначено скорочення жирового прошарку на 20,4% та 25,5%, через 2 та 6 місяців після процедури відповідно. Нещодавно було опубліковано результати ретроспективного багатоцентрового дослідження під авторством К. Дієрікс. Згідно з цими даними, покращення були відзначені у 86% з 518 учасників дослідження. Найбільш ефективним вплив кріоліполізу виявився в області живота, спини та боків. Як випливає з результатів анкетування учасників, 73% пацієнтів задоволені результатами процедури, а 82% готові рекомендувати кріоліполіз друзям. При цьому переважна більшість добровольців заявила про наявність мінімального чи незначного дискомфорту в ході процедури, а 89% позитивно відгукнулися про її тривалість.

В результаті клінічного експерименту з використанням кріоліполізу у приватній практиці пластичного хірурга, з 528 пацієнтів лише 6 були незадоволені результатами, четверо з яких змінили свою думку на позитивну після повторної процедури.

Л. Гарібян для оцінки обсягів втраченої після кріоліполізу жирової тканини використовував тривимірну фотокамеру. Через 2 місяці після процедури обсяг жиру в обробленій та контрольній областях скоротився в середньому на 56,2±25,6 куб. см та 16,6±17,6 куб. см відповідно. Різниця у втраченому обсязі жирової тканини в обробленій та контрольній областях склала в середньому 39,6 куб. див.

Дж. Ферраро у своєму неконтрольованому дослідженні намагався досягти синергетичного ефекту кріоліполізу та ударно-хвильової терапії. Відповідно до звіту, в результаті 3−4 процедур протягом 12 тижнів авторам вдалося досягти скорочення кола обробленої області на 6,7 см і товщини жирового прошарку — на 4,5 см.

Слід, однак, відзначити, що дослідження результатів контурування тіла є певною складністю через природну мінливість і низьку відтворюваність вимірювань.

Тривалість результатів кріоліполізу поки що залишається недослідженою. Доступні дані лише про двох пацієнтів, яким процедуру кріоліполізу робили лише на одному боці й потім фіксували проміжні результати протягом 5 років. В цьому випадку втрачена після кріоліполізу жирова тканина не відновилася, навіть попри коливання ваги пацієнтів.

Мало що відомо про тривалість ефекту спрямованого кріоліполізу, проте даних про здатність жирової тканини до відновлення після впливу холодом також немає.

Що стосується безпеки, то будь-яких побічних ефектів, виникнення яких могло бути пов’язане з кріоліполізом, у тому числі шрамів, виразок або вад поверхні шкіри, не зафіксовано. Попри відому властивість низьких температур посилювати жирову гранульому, у відомих дослідженнях випадків формування підшкірних вузликів не описано.

До очікуваних побічних ефектів кріоліполізу відносять тимчасову еритему, синці та оніміння терміном до 14 днів після процедури.

На 850 тисяч проведених по всьому світу процедур припало лише 850 зафіксованих випадків виникнення побічних ефектів, найбільш часто зустрічається біль, що виникає через 2 тижні після процедури. У 33 випадках зафіксована парадоксальна гіперплазія адипоцитів — стан, при якому приблизно через пів року після процедури в обробленій області починають формуватися додаткові жирові відкладення. Патогенез цього явища поки що залишається загадкою. Імовірними методами його усунення є ліпосакція або абдомінопластика, оскільки про можливість мимовільного розсмоктування жирової тканини в таких випадках нічого не відомо. С. Коулман за допомогою неврологічних досліджень та біопсії вивчав 9 випадків втрати чутливості після кріоліполізу. У 6 пацієнтів із 9 чутливість зникла на короткий проміжок часу та повністю відновилася в середньому через 3,6 тижня. Біопсія не показала жодних змін нервової тканини. У ході ще двох досліджень вчені вивчали ймовірні зміни рівня ліпідів у крові після кріоліполізу і не виявили. Згідно з результатами роботи К. Кляйна, у 40 пацієнтів через 12 тижнів після процедури не зафіксовано жодних змін у роботі печінки.

Нехірургічні способи корекції контурів тіла засновані на ініціювання процесів некрозу, ліполізу або апоптозу клітин жиру для досягнення видимих ​​та вимірних результатів. З цією метою застосовуються лазерні, радіочастотні, ударно-хвильові, низькотемпературні методики та хімічні препарати. Всі вони відрізняються за способом впливу, ефективності, інтенсивності побічних реакцій, рівнем дискомфорту та болючості та кількістю необхідних процедур.

Кріоліполіз вважається безпечною та ефективною методикою, а рівень задоволеності пацієнтів вже після першої процедури досягає 73%. Порівнянні значення демонструють методики, що використовують високоінтенсивний сфокусований ультразвук і ударно-хвильова терапія: 62,3% і 64% відповідно. Однак останні методики пов’язують зі значними побічними явищами та болючістю, а також з необхідністю проходження кількох (до 8) процедур для досягнення бажаного ефекту.

Кріоліполіз підходить для шкіри всіх типів, не викликає пігментації та може безпечно застосовуватися повторно. Кращими кандидатами для кріоліполізу важать людей з вагою у межах норми, які регулярно займаються спортом, дотримуються здорової дієти, мають помітні жирові відкладення на боках, очікують від процедури реалістичних результатів, а також планують підтримувати досягнутий ефект, дотримуючись здорового способу життя. Однак, коротко- і довгострокові результати кріоліполізу, як і його побічні ефекти, підлягають подальшому вивченню.